Лицарі нескореного духу

Щороку в Україні 12 січня відзначається День українського політв'язня.  Це день шани тих, для кого переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. 

Тоді були заарештовані всі відомі представники національно-демократичного руху України.  Серед затриманих у ті дні були відомі постаті: у Києві – Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; у Львові – В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, а трохи пізніше й Ігор Калинець та інші. Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан.

 Російська влада робила все можливе для знищення української інтелігенції, її прагнення волі та свободи. Наших діячів культури назвали "дисидентами". Саме тоді почався шлях України до незалежності. 

До Дня українського політв’язня було запрошено користувачів бібліотеки для яких відбулася тематична година «Лицарі нескореного духу». Під час заходу було  згадано  всіх українців, які колись і зараз продовжують боротися проти окупантів. Ми таки вибороли нашу волю, наш дух не знищено. І нині ми продовжуємо боротись за нашу незалежність. Маємо пам’ятати про них і робити усе можливе, аби вони повернулися додому. 

Завідуюча бібліотекою Оксана Мамчур розповіла про  Василя Стуса, який є символом Українського Опору другої половини XX століття і залишається цим символом для сучасної України. Творчість Стуса була заборонена та частково знищена, через звинувачення в антирадянській агітації та пропаганді. А сам поет зазнав репресій з боку радянської влади й чверть свого життя провів у засланнях і таборах. Василь Стус був визнаний особливо небезпечним рецидивістом за немовчання про необхідність збереження та розвитку української культури, викриття жахіть радянського режиму. 

День українського політв'язня - день невдалої спроби придушити вільний український дух, який, як фенікс, щоразу відроджується з попелу і стає міцнішим.